-
-
I
Мі-мі-мі, ля-ля-ля. Є, камон
Вимикайте караоке, передайте мікрофон
Сусіди проти, вони прийшли додому
Але ще година у нас є по закону
По-любому гучність дайте повну
Напевно, хтось щось хотів запитати?
А що ви хотіли усім цим сказати?
Передайте мікрофон та лягайте спати!
Вечірня казка, гаряча і гірка
Весело спочатку, потім – баюшки, пока
Ой, вибачте, па-па, пам’яти замало
Ніколи нічого не знав досконало
Ніколи не міг писати про буття
Про душу у багні, у вікна сміття
Ми з мікрофоном вийдемо вдвох
Чий монолог, а хто – стерео-лох
Приспів:
Дайте, я почну, розпочну
Два почну, на три качну
II
ММФ – мама миє Фоззі
Що ще заримуєш до слів – «на морозі»?
Уті-бозі, витріть сльози
Він трохи дурнуватий, але чомусь хальосій
Пузо - в майку, в гайку – болт
Сів на наше поле Thunderbolt
З косами наперевіс біжать хлібороби
Кігті, лікті - все до вподоби
Віру зазвичай псує недовіра
Сцена – щось на кшалт того тира
Ти – як на долоні, світло – в лоб!
Все покатить, піф-паф або хлоп-хлоп
III
Ладно, годі, пройшлись по забубонах
З початку про себе по усіх канонах
За усіма законами, все – як треба!
Чого ж не зробиш, щоб достукатись до тебе
Навроди усі сходи прямували вниз
Ти ще тут? Yes, it is!
Тоді ми обираємо інший кут
Посміхається зі стелі Курт Воннегут
Що б не відбулося – такі справи
Заради повітря і трохи для забави
Move it! Move it! Go now! Go now!
Стерео зламалося, слухаємо Mono
-
-
І.
Реперів немає, є королі хіп-хопу.
Почати все із того, що всіх послати в жопу
Грандіозне его, великі плани
Диви, про що читають маленькі растамани
Домоткані Емінеми вигадують проблеми
Бо дуже довго мріяти про власні ідеали
І зовні не пригнічено все тупо запозичено
Хіба про це ви мріяли, шановні аксакали?
Real чі не real – мені незрозуміал
Пре або не пре – єдиний аргумент
Реп – гаряча страва, війна, а не забава
І голий понт – головний інгредієнт
Тихіше, спокійніше, обличчя попростіше
Коли слова народні – відразу ширше ніша
А це вже інші гроші, конкуренти – кіш!
Навкруги – вороги, а я, бля – Кібальчіш
Приспів:
Що ви там робите? Їсте насіння?
Непорозуміння, непорозуміння
Кого вбиваєте у боях із тінню?
Непорозуміння, непорозуміння
ІІ.
Питання number два – навіщо голова?
Одна – добре, дві – краще, без голови теж можна
Бо практика показує, доводить і доказує
Що думок не треба, вистачить образи нам
От чому, наприклад, поганий маю вигляд?
Батьки, шо бджоли пашуть мені на лапсердак
І все, конфлікт зав’язано і автор зобов’язаний
Світу розповісти, що в ньому не так
Напише він римовано, що щастя гарантовано
мажорам. Що нема життя нормальним пацанам.
Що навкруги гидота, отрута і сволота.
Концепція готова – йди по головам
ІІІ.
Тиць-міць, бліцкриг, із лайна у топи
Остолопи рулять так само там і тут
І по усіх стандартах телепні у чартах
Америка, голі баби, Голівуд
Хіп-хоп сторі – це бруд на дворі
Протести позабуті – їсти хочуть люди
На десерт всіх знову посилають в жопу
Пафос із повітря – магія хіп-хопу
-
-
І
Крутився зранку глобус, ти щойно вийшла – підкатив мікробус
Навіть було місце, біля вікна щоб сісти
спокійно. В метро теж вільно. Куди подівся натовп?
Поїли дусту? Їдь спокійно, сьогодні в місті пусто
Триває свято – сьогодні лише дві пари
І всі чомусь щасливі – примати, примари
Танцюють всі клітини, радіє кожен атом
Той клятий залік всім пропишуть, кажуть, автоматом
Приспів:
Ось воно щастя, Настю, ось і радість.
ІІ
А ще в бістро пішли чутки, що та, що мила всім кістки
Врешті решт перевелася. Ну і на вона здалася?
На день жінок зібрали гроші, купити щоб декану глечик
На Восьме буде дискотека, з неба падав вечір.
ІІІ
Якщо щастить, то вже щастить, маршрутка знову була в мить
Твій перший поверх, про всяк випадок ґрати.
«Не родісь красівой» в мами, «Солдати-10» в тата
Скоріш вечеряй та лягай – завтра знов вставати
-
-
I
Коли я народився, я вже знав ля-мінор
Мої вуха перевіряв добрий лікар ЛОР
А що казав? Казав, що буду я Блекмор
Та що в цієї пісні тональність шо-мажор
Чи має твоя мама добре серце? Так!
А як у тата з магазином? В мого ніяк!
А як тоді калим, бо без нього хана
Це як забути тещу, якої нема
Мій розум лікував добрий лікар Ойболить
Після цього я забув сенс слова “сибаріт”
А це коли джигіт поводиться як кіт
Котрому вкололи хлордіазепоксіт
Приспів
Могла би бути пісня
Не вистачило кисню
Тепер, напевно, хтось скаже: Сашо, що за лажа? Сашо, що за лажа? Сашо, єто лажа, тьфу!
II
Мій резон – зелений, як газон
Є слово обрій, немає “горізонт”
Є слово ROOTS, немає слова “корні”
Зовні ми білі, білі, а не чорні
Не поспішай, я за тобою не встигаю
Братва не робе, братва - гуляє
Не блукає, наглядає свій гектар
Потім стає за стіл та катає шар
Кій завжди шукає лузу
У Тома Круза такі ж, як в мене вуса
Прокинутись під вечір та йти шукати трон
В тім усе життя моє, весь мій резон
III
Життя таке, що постійно тягне вниз
Особливо, якщо вийти на узвіз
На церкві амур шмаляє всіх із лука
Старе графіті – Пронька-подлюка!
Баришні сидять, пудрять собі ніс
Йдемо, чекаємо на головний приз
Його я чую нюхом, як м’ясо Кабиздох
Ну що, вполюємо зайців? Я планую двох!
-
5
Hotel (feat Анатолій Ульянов)
3:50
-
тхт – Ульянов, Фоззі
I
Ми перемагаєм самотність в готелі
Ми робимо вигляд, що ми такі рідні
Але я не такий як ти
Бо нас заплутало віскі
Коли я показав тобі крила
В нас дуже різне пір’я,
В нас дуже різні кольори
Не хцеш жити в готелі
Тож, ти хочеш піти
Мене залишити, насамоті
Ні-ні-ні, буду сам я
О, ні-ні-ні, буду сам я. О, ні-ні-ні
Я тримаю янгола за крила
Не випускаю з номеру готеля
Вона не хоче, вона лишає
Тож, я її вбиваю
Я тебе поховаю
У нашому номері
Бо мені тут так добре
Ти стала готелем
Тобою дихає стеля
На тебе схожі всі стіни
Пахне тобою всередині
II
Всі променади промайнули. Трохи гріє, трохи сяє
І як я міг сказати, що я знаю, як буває?
Відпалав october, кашель псує тембр
Сенбернаром важко дихає november
Ці природи кільця підрізають крильця
Багато хто додав в цей час до мотузки мильця
Багато хто не зміг потім про це пожалкувати
І взагалі-то погана думка тіло (живе) псувати
Не треба нікого вбивати, всі помруть самі
Я і вона, ми - неначе два вогні
Я - зелений, вона - червона, між нами - жовте
Ми пішли самі по собі, вдягнувши теплі кофти
Поруч два готелі, «Каліфорнія» та «Сяйво»
Самота чи божевілля? Що саме обираємо?
Кохання - гостра штука, я думаю, ти знаєш
Осінь - час відпускати тих, кого кохаєш
-
-
Я зберіг всі sms’и – їх було аж два
Розшукай ти, Фозз, принцесу, перевір на ній свої слова
Ти – дурак, мазохізм є основою.
Другий містив лише крапку. Із комою.
І
В деякім царстві, в моїм господарстві щось стало не так за часів мого панства
Кольори втратили сік, а вулиці - людей, одні кішки шмиг-шмиг біля дверей
Причин ніби не було - звичайна монархія. Я думав - мене люблять. Заплачуть, якщо загублять
Дід мені казав: ти маєш бути злий. Бо кожна система чекає на свій збій.
Приспів:
День - у день, день - у день, одне і те ж саме
Земля зупинилася, стигне пісок під ногами
В палаці пустім, серед бруду куняю бездумно
Сумно бути королем, королем бути сумно
ІІ
У громади відчай. І я - як слідчий, що може засвідчити лише новий звичай:
Забивати вікна, унутрях ховатися, навіть діти вдень не виходять гратися
Я бачу з балкону усю життєву зону. Худоба розбіглася, із нею - охорона
Грається вітер в салуні дверцятами, навіть найкращі стають згодом катами.
ІІІ
Тверезому – страшно, вітер лине з пустелі. Люди не вітаються, чорніють оселі
І я вже знаю, що вони вже щось знають, темні сили в пустелі чекають
Яким богами молитися? Що у них просити? Темна вежа, мати мрію – значить жити.
Дід знав, що казав, хоч був і не злий. Він не дочекався, поки я дав збій
P.S.
Я зберіг всі sms’и – їх було аж два
В першому були образливі слова
Я їх завчив, бо мазохізм є основою.
Другий містив лише крапку. Із комою.
-
-
Бобіни&Платівки
І.
Все, все добре. Все, все погано.
Є ідея, в пальцях - зуд.
Пісні про маріванну програють стакану
Наливає з горкою Брут.
На веселий дуже, на очєнь лад
Наведуть сьогодні 350
Бо все ж, все ж добре, все ж все погано
Суміш бездоганна…
Все, у матчі перерва, заливаю нерви
Чін-чін. Паузі в грі.
На радіо новини, зрада, кретини
І шото там знов москалі
Хвиля за хвилею щось не те, не так
Нудота за рекламою, за дурою мудак
Ой, чекай, назад, пошук взад
Ні, не те, далі… Так.
ІІ.
Пам’ятаю чітко:
Я - космонавт, генсек, брудершафт
І я повертаюся вниз
І плачуть всі, хто бився зі мною за школою
З-попід побитих мармиз
В моїй уяві вони усі шкляві
А я - юний супергерой
Як Валя Котик і німці тікають:
Ахтунг, в бою Фоззі-бой
А може я з космо-десанту і Сігурні Вівер
Грудьми закриваю від куль
Або мега-гонщик і Айртон Сєнна
Тікає від мене у Формулу-0
Або, або. Пам’ять тисне
Випадкова пісня, в голові уривки
Лежав я на дивані, мріючи завзято
Під мамині платівки і бобіни тата
ІІІ.
Було це в середу, літо попереду
25 травня - кращий з днів
Їхав на вєло, вигадував новели
В кожній був я - мєга-штріх
Орлята вчилися літати
Все попереду - витрати і втрати
Україна ще не була країною
Так звався той велосипед
Мрія за мрією божеволів я
Із усіх сил, з усіх книг
Реальне життя нецікаве, проте є уява
І в ній я вищий за всіх
Позабута пісня - миттєвий флеш-бек
На радіо все швидко - фіть, поміняли трек
Дякую за те, що дали пригадати
Мамині платівки і бобіни тата.
-
8
Своє кіно (feat Діля)
3:25
-
I
Кінець сеансу - розплилися титри
Роздуплилися вітри на виході з кіно
Опади істотні, ми йдемо у жовтні
Дідусі на дворі грають в доміно
Кожному по щастю, іноді по сенсу
Іноді по пиці, але це форс-мажор
Від «Сільпо» додому – напрямок знайомий
Мій будинок жовтий. Смішний колор
Приспів:
Ми блукаємо, ми шукаємо
За любов’ю. А що - не знаємо.
Щось шукаємо, забуваємо
Що у кожного є своє кіно
II
Сьогодні мої вікна - очі песимізму
Жодних катаклізмів, жодних причин
Скрізь будь-яку призму ніщо ніде не тисне
Тягарем не висне
Бути молодим - тасувати запитання
Значно яскравіше бути малим
На плечах у тата посеред параду
У небі кульки білим - блим-блим
-
9
Харків (feat Міша Крупін)
4:00
-
І
Слово. Спочатку було слово - Харків.
Сідай зі мною в парку коло зоопарку.
Послухай - кожне «шо» має власний тембр
Баригі, барди, хіпі – все це ремембер
Бугі-вугі, Харків, містер Харків, будь здоров
Потім були SYD, шість молодих хуйов
Рок багато пив, реп багато слухав
Вбиті репом, ми мали свіжі вуха
Рок, реп, реп, рок, реп-н-рол
Харків сам собі зазвичай забиває гол
Потім довго думає - чому так сталося?
У свою печаль моє місто закохалося
Поспівати в кайф, а потім спитися без ризику
Кажучи по-вумному, це - метафізика
Геніїв невизнаних - пів трамваю
Кожен коваль свого щастя сам себе ховає
Гуляєм на останні: ех, тралі-валі
Перші кроки діти роблять на базарі
Але Харкову не соромно, в нього п’яні очі
Він питає в тебе: шо ты хочешь?
ІІІ
Оперний театр, шапки із ондатр
Пачка «Ватри» і нема лаве
Ось підходять генії: «Я прошу прощения
Можно сигаретку? Лучше две».
Погляд – наче зараз буде клізма
На чому ж базуватися патріотизму?
Хто із ким, хто кому міліціонер
У слові Харків, твердо – рь.
Хто ми, навіщо? Що ми за нація?
Кажучи по-вумному: ідентифікація
Вранці посміхалися, потім придивилися
Щось загубили, десь загубилися
Кожному нанесено при пологах травму
Ми на все спроможні, але погана карма
Вулицею темно, прямую серед бруду
Ніколи нікому нічого не забуду
-
-
І
Кома буде? Не буде коми. Не так, щоби у ясна, але знайомі.
Ми перетиналися. Десь, якось. Але так, щоби надовго - викусі-ка накось
На тобі у ребра, зайнятий співако. Де там? Шо там - нікому не нада.
Не так, щоби нікому, але таки нікому. Кома буде? Чи не буде коми?
Приспів:
Ці люди - БільшеНіж
Ці майси - БільшеНіж
Ці сторі - БільшеНіж
Маєш розум? Словом - ріж
ІІ
Напиши про сонце. Тупо, проте шлягер. Заримуй «віконце». Тьфу ти, шахер-махер
Шо ти ні про шо ти? Де прозорість? Не бреши собі хоч, тупо, проте совість.
Добре, це - елементарно. Важкопапиросно чи легкосигарно?
Запиши на диску, кури та слухай вдома. Кома буде? Чи не буде коми?
ІІІ
Хто би шоби проти - не переймайся. Все одно це не Майкі Тайсон
У такому разі йди по трасі. Слово не вбиває, - як каже Люка Бразі.
Як там там, що там ляже - не з тобою. Вліво? Вправо? Я вас заспокою.
Як не, щоб не, property не в тому. Кому - в дупу. В дупу і не кому.
-
11
Dance.Dance.Dance.
3:46
-
I
Удвох, утрьох нас збирає по кімнатах смог
Якщо захочеш сонця - є нова програма
Вмикаєш, загоряєш, шампунем все змиваєш
Все строго віртуально, а такий так само
Як вчора, того тижня востаннє було смішно
Харє-Харє Крішна, харе збирати вишні
Нікому не потрібне твоє небесне царство
Лишилися позаду феодали і цехарство
Лишилося позаду все, що було за дверима
Постріли очима, із ста – сто мимо
Себе жаль донесхочу, більше, ніж довкілля
Глобальне потепління - велика радість для насіння
Пр.
Дай нам Бог
Дай нам Бог - мені потрібен сенс
Дай нам Бог
Далі буде. Просто dance, dance, dance
II
Ти починаєш жити після першого кредиту
Решта - репетиція, так, пошук оксамиту
Просте твоє завдання – народився, добре
До корпорації додано ще одну особу
Що постачатиме лаве. О, Джізесе, сюрпрайз
З цієй нагоди маємо самогон-with-ice
І що ти їм розкажеш: я знову з вами, панство?
Думаєш, є попит на небесне царство?
Вибач, що так сталося, були потрібні гроші
Ягня, теля, оселя - все потребує коштів
А що поробиш, хто встигне, той гребе
І якось сталось, що було не до тебе
III
Ассалям Алейкум, годі спати, Магомете
Почитай, що тут про тебе понаписано в газетах
Ага, жах, шахіди та пластиди
І як в тебе питатися «як після цього жити?»?
Відверто кажучи, PR ти провтикав
Коли було потрібно, спав, за мрією блукав
І людям по традиції вже легко здогадатися
Що на небесне царство годі… споді…
Google Play
iTunes
